Народний обряд охризування

Господар. Вже й вечір надворі, а гостей ще й досі нема. Дивлюсь на цю прибрану світлицю і пригадалася мені молодість і ті післяживні вечорниці, після яких стала я дівувати.Та коли це було …Ех хіба що в спогадах. А й справді, я Вам розкажу, як мене охризовували. Хліба того року вродили на славу. На лан виходили всі, хто вмів жати, снопи в`язати. Вчасно збирали урожай. Ну, думаю, на лану поряд з дорослими працювала. Може на вечорницях до дівочого гурту приймуть, тобто охризують. Я вмію і прясти, і шити й білити, і діжу замісити. Ніякої роботи не цураюсь. І одіж собі приготувала.Та й шістнадцять літ ось-ось мало виповнитись. І таки охризували. А Мариську ще послали рік чекати.(Чути голоси). О, здається, хтось іде.

         (Заходить гурт дівчат).

Д.1.  Доброго вечора !

Д.2.  Здорові будьте !

Д.3.  А ми так поспішали, так поспішали.

Д.4.  Давайте ми Вам допоможемо.

Господиня. Ох, заторохтіли! І слово вставити не можна!

               Д.1. Ну що ви, тітко!

    Господиня. Ви б дівчата пісню заспівали!

               Д.2. Зараз. Тільки подумаємо яку!

                      (Чути спів хлопців.)

               Д.3. Ой, дівчата, хлопці йдуть!

                       (Заходять хлопці.)

             Хл.1. Добривечір дівчата! Добрий вечір, тітко, в вашій господі.

 Господиня.  А чого це Ви прийшли ? Проходьте та сідайте, щоб свати сідали.

                    (Хлопці сідають справа а дівчата зліва. Старший хлопець – береза - звертається до присутніх.)

       Береза. Як годиться в нашому народі, осінню збагачується господар статками, добром, так громада і наші братства повинні до покрови збільшитися сім`єю парубків та дівчат. Щоб це забулося, годиться нині здійснити охризування. Свічки святому Миколі та Варварі просимо засвітити Оксану та Василя, які минулого року охризувались і не по срамили честі громади.

                   (Оксана і Василь засвічують свічки )

  Господар. В сім`ї Шматлаїв виріс роботящий хлопець. Бачили ми його і на пасовищі, і у полі, і як табун коней випасав. Старших поважає, молодших не ображає. Хай прославиться у братстві і не порушить його ладу.

         Хл.2. Мене тато й мама праці навчили, мудрість дідусь і бабуся передали, щоб честь роду величати. Обіцяю про добро дбати, свою честь захищати, дівчат не кривдити, а кого серце полюбить, за дружину взяти.

        Хл.1. Хай громади не минає і в парубоцьке братство вступає.

                   (Господар обсипає зерном.)

  Господар. А ми селі з жінками порадилися і вирішили, що пора Оксанці Михайла Волошина охризуватися. Гарна дівчина роботяща, майстриня хороша – все вміє. А що голосочок має, мов весняний струмочок. Що ж, Оксанко, заспівай.

                    (Оксана співа « Ой дівчина по гриби ходила»)

    Оксана. Кожен день мене мама і тато до праці привчали, бабуся та дідусь передавали. Ото в цей день зарікаю, що берегтиму красу від вітру, а честь дівочу від зневаги.

                   (Господиня обсипає дівчину зерном)

Господиня. Охризовую тебе зерном, щоб про тебе парубки й громада згадували добром.

         Хл.3. А давайте пісню заспіваємо.

          Д.4. Краще танець затанцюємо.

Господиня. Давайте, та й ми охоту піддамо.

                    (Танцюють «Карапет»)

  Господар. Ох і стомився ж я.

            Д.1. А давайте пограємо в «Останню пару».\

       Разом. Давайте.

                  (Гра «Остання пара»)

           Д.2.(див. в вікно).Ой, уже пізно. Тай хмариться, мабуть, дощ буде.

          Д.3. Мабуть час додому йти.

    Береза. Спасибі Вам, чесні господарі, що в хату впустили та Сашка й Оксанку охризували.

Господиня. Спасибі Вам, що до нас завітали.

       Разом. До побачення. Добраніч.
 (Дівчата й хлопці виходять).

Господиня. Що то молодість. Веселилися б цілу ніч.

  Господар. На те вона й молодість.