середа, 11 січня 2017 р.

Дата народження: 04.03.1974 р.
Освіта: вища
Навчальний заклад: Кіровоградський державний педагогічний інститут   ім. В.Винниченка
Спеціальність: учитель української мови та літератури
Стаж роботи: 8 років 8 місяців
Категорія: бібліотекар І категорії   
Нагороди:Грамота відділу освіти Олександрівської районної державної адміністрації (2010р.),Грамота Олександрівської районної державної адміністрації та районної ради (2010р.)



 Самоосвітня проблема: 
"Роль шкільної бібліотеки 
 у вихованні любові до рідного краю засобами художнього слова"




Педагогічне кредо

"Мужність і чесність  розуму - ось  червона нитка мого життя,
орієнтуючись на яку людина прагне до ідеалу"
Автобіографія
У перші дні весни, коли всі готувалися до свята,
багато справ було у мами і у тата,
Я вирішила їм зробить сюрприз – з’явилася на білий світ.
Із перших днів любила я співати, а у ночі – високі ноти діставати.
Сопрано в дівчинки – всі впевнені були,  а підросла – думки ті загули.
Ще танцювати пробувала я   ( це пам’ятає вся сім’я).
Якось підлогу фарбували   і нам з сестрою наказали:
«Туди не йти!» Та де там! Як,  ну я ж не можу просто так.
По фарбі гайда танцювати,   фігури ніжками давай-но малювати.
А потім в школу я пішла,  і там собі роботу віднайшла:
Спочатку – голова ради загону,  пізніше -  голова учкому.
Встигала скрізь я побувати: у школі на гуртках, в сільському клуб виступати.
Прийшов час шлях в майбутнє обирать, батькам своїм таке стала казать:

Анкета учасника обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Шкільна бібліотека - 2017»





1.
Кіровоградська область
Олександрівський район
смт Олександрівка

2.
«Бібліотека - виховний простір навчального закладу».


3.
Роль шкільної бібліотеки у вихованні любові до рідного краю засобами художнього слова

4.
Лушпай Лариса Миколаївна

5.
097- 238-45-42

6.
Larisa_Melnik-Lushpay @ mail. Ru

7.
Бібліотекар

8.
Олександрівська філія КЗ «Олександрівське НВО №1»

9.
Кіровоградська область Олександрівський район смт Олександрівка вул. Шкільна, 18 тел. 3-27-84 ел.пошта nvk.3@ ukr. Net

10.
Вища педагогічна
11.
Вчитель української мови та літератури
12.
8 років 8 місяців
13.
11 років
14.
8 років 8 місяців
15.
Бібліотекар І категорії
16.
School 3. net

Даю згоду на внесення інформації в базу даних та публікацію матеріалів у періодичних та інших фахових виданнях з можливим редагуванням 
 
  Підпис учасника

Дата



понеділок, 14 березня 2016 р.

Свято "Коляда по землі витає"

 Мета: систематизувати знання учнів про звичаї, традиції та обряди українського народу;
Виховувати глибокі почуття до української культури, рідного краю, свого народу;
Сприяти бажанню учнів примножувати родинні традиції, берегти свою національну культуру;
Допомогти дітям зрозуміти, що без культури немає  людини, нації.

Обладнання: вишиті рушники, стародавній посуд, українські костюми.

Вступне слово вчителя:
 Серед зимових свят українців особливо виділявся період Дванадцятидення (Святки) з кульмінаційними точками 7 січня (Різдво), 14 січня (Старий Новий рік), 19 січня (Хрещення). Навколо цих дат церковного та громадянського календаря протягом віків складався надзвичайно багатий комплекс звичаєвості.
 Святкова трапеза напередодні Різдва (Святвечір, багата кутя, вілія), яка проходила у сімейному колі, повсюди в Україні мала урочистий характер і виливалась у справжній ритуал.
Широко побутувала традиція обмінюватись на Святвечір ритуальними стравами. Родичам, хрещеним  батькам, бабі повитусі, бідним сусідам  святкову вечерю носили, як правило, діти.
 Напередодні або в перший день Різдва з вечора починали колядувати.
 За своїм походженням колядування є поза церковним звичаєм, що існував задовго до прийняття християнства. Але з часом давні аграрно-новорічні обходи, що несли у собі ідеї родючості, були частково християнізовані.
А як відбувався обряд колядування, ви зараз побачите.








(Учасники свята: ватаг, звіздоноша, пастушки, циганка, коза, чорт, дзвонар, міхоноша, дівчата, хлопці.)

Всі співають щедрівку «Ой чи є, чи нема…»

Ой чи є, чи нема пан господар вдома?
Щедрий вечір, добрий вечір,
Пан господар вдома.
Ой нема, ой нема-він поїхав до млина.
Пшениченьки спетлювать,
Меду-пива купувать.
Меду-пива купувать,
Щедрівників частувать.
Ватаг. Добрий вечір, люди добрі! Чи дозволите у вашій хаті
            заколядувати?
Звіздоноша. Ми завітали до Вас, щоб поздоровити оселю  та її 
            господарів з Різдвом Христовим та з наступаючим Новим
            роком.
Дзвонар. Щедрий вечір, пане господарю
                Стережи, Боже, його товару,
                Його товару, всякого статку.
                Молім  Бога за отця і матку
                      Добрий вечір!

(Всі співають,» Добрий вечір тобі пане господарю»)

Добрий вечір тобі, пане господарю,
Радуйся, ой радуйся земле,
Син Божий народився.
Застиляйте столи та все килимами.
Кладіть паляниці з ярої пшениці.
Бо прийшли у гості три празники.
А що перший празник то Різдво Христове.
А що другий празник то свято Василя.
А що третій празник то святе Водохреща.



Паст1. Добрий вечір, добрі люди.
            Хай між Вами згода буде.
            У нас нині диво сталось-
            Вівці всі порозбігались.
Паст2. Ми прийшли вам розказати
            Про нечувану новину,
            Про небесную новину,
            Про чудесную дитину.

(Всі співають «По всьому світу стала новина.»)

По всьому світу стала новина:
Діва Марія сина родила.
В ясла положила , сінцем притрусила
Господнього сина.
Діва Марія Бога просила:
В щоби я сина свого сповила.
Ти небесний царю, пошли мені дари
 Ісусу Хрестові.
Злітали янголи з неба до землі,
Принесли дари діві Марії:
Три свічі воскові ще й ризи шовкові,
Ісусу Хрестові.

Дівч.1. А в полі, полі сам Господь ходив.
            Сам Господь ходив, зерно розносив.
            Діва Марія Бога просила:
            Уроди, Боже, жито, пшеницю,
           Жито, пшеницю,  всяку  пашницю
           Будьте здорові з Різдвом Христовим.

(Всі співають «Іде звідна чудна.)

Ідіот звізда чудна
З восток на полудня.
Над вертепом сіяє
Трьом царям путь являє.
Шедшем троє царі
Несуть Христу дари
Ірод їх пригласіл,
Куда йдьотє он спросіл.
Отвічавши єму:
Ми йдьом к родженому йдитє
І мнє возвєстите.
Ангел усихавши
На путь наставлявши:
Іним путьом йдите
Ко Іроду не йдіте.
Ірод засмутився,
Що Бог народився,
Що в Новом Іфлієме
Бог-Цар народився.
Слава рож денному
От нас умоленному
Спаси Бог человека
На многиє лєта.

Паруб.І Сійся, родися всяка пашниця: жито, пшениця,
              Ячмінь, овес, гречка, горох, сочевиця.
              Щоби біди-смутку не знали,
               в щасті - здоров'ї многії літа проживали.

(Всі співають «Ой сиває тая зозуленька»).

Паруб. ІІ Коляд, коляд, колядниця
                 Добра в дядька паляниця.
Дівч. 2. Добра з маком, добра з медом
              Бо не спав під ожередом.
Циган. Має в хаті і надворі,
Дзвон. Має вдосталь у коморі.
Міхон. Поле жменька, в хату-мірка,
             Колядникам в торбу дірка.
Коза. Котилася торба з великого горба.
           А у тій торбі хліб-паляниця.
           Хто нас почастує, той звеселиться,
            а хто подарує, той збагатиться.
Дівчина 3. Коляд, коляд, колядниця, 
                   Добра з медом паляниця,
                   А без меду не така,
                   Дайте тітко пиріжка,
                   А Ви дядьку п’ятака –
                   Ми зтанцюєм гопака.
                             (Всі танцюють.)
Хл. 1 .       Ви за цюю колядку дайте все нам до ладу.
Дівч. 1.    Прудку кашки, кільце ковбаски.
Хл.2.        А не дасте ковбасу – я Вам хату розтрясу.
Дівч.2.     Як не дасте кашу – візьму дівку Вашу.
Хл.3.        Винось сала не скупися, щоб урожай уродився.
Дівч.3.     Щоб нажали сто кіп жита, щоб сімя була вся сита.
Хл.4.        Щоб скотина водилася, щоб пшениця родилася.
Дівч.4.     Хазяїн Іде-пожиток несе.
Хл.5.       Перший пожиток – мірочка гречки нам на варенички.
Дівч.5.    Другий пожиток – решето вівса, а зверху ковбаса.
Міхоноша.  От і щедрівка уся. 
Звіздоноша.  А за ці щедрівки – кварта горілки.
Ватаг.      А з цієї мови – будьте здорові.
Вчитель. А за те, що Ви так гарно вітали, прийміть пожитки:  
                 ковбаса і сало, ще й цукерки, щоб не було мало.
  
(Всі співають «Слава нашим господарям».)














Народний обряд охризування

Господар. Вже й вечір надворі, а гостей ще й досі нема. Дивлюсь на цю прибрану світлицю і пригадалася мені молодість і ті післяживні вечорниці, після яких стала я дівувати.Та коли це було …Ех хіба що в спогадах. А й справді, я Вам розкажу, як мене охризовували. Хліба того року вродили на славу. На лан виходили всі, хто вмів жати, снопи в`язати. Вчасно збирали урожай. Ну, думаю, на лану поряд з дорослими працювала. Може на вечорницях до дівочого гурту приймуть, тобто охризують. Я вмію і прясти, і шити й білити, і діжу замісити. Ніякої роботи не цураюсь. І одіж собі приготувала.Та й шістнадцять літ ось-ось мало виповнитись. І таки охризували. А Мариську ще послали рік чекати.(Чути голоси). О, здається, хтось іде.
         (Заходить гурт дівчат).
Д.1.  Доброго вечора !
Д.2.  Здорові будьте !
Д.3.  А ми так поспішали, так поспішали.
Д.4.  Давайте ми Вам допоможемо.
Господиня. Ох, заторохтіли! І слово вставити не можна!
               Д.1. Ну що ви, тітко!
    Господиня. Ви б дівчата пісню заспівали!
               Д.2. Зараз. Тільки подумаємо яку!
                      (Чути спів хлопців.)
               Д.3. Ой, дівчата, хлопці йдуть!
                       (Заходять хлопці.)
             Хл.1. Добривечір дівчата! Добрий вечір, тітко, в вашій господі.
 Господиня.  А чого це Ви прийшли ? Проходьте та сідайте, щоб свати сідали.
                    (Хлопці сідають справа а дівчата зліва. Старший хлопець – береза - звертається до присутніх.)
       Береза. Як годиться в нашому народі, осінню збагачується господар статками, добром, так громада і наші братства повинні до покрови збільшитися сім`єю парубків та дівчат. Щоб це забулося, годиться нині здійснити охризування. Свічки святому Миколі та Варварі просимо засвітити Оксану та Василя, які минулого року охризувались і не по срамили честі громади.
                   (Оксана і Василь засвічують свічки )
  Господар. В сім`ї Шматлаїв виріс роботящий хлопець. Бачили ми його і на пасовищі, і у полі, і як табун коней випасав. Старших поважає, молодших не ображає. Хай прославиться у братстві і не порушить його ладу.
         Хл.2. Мене тато й мама праці навчили, мудрість дідусь і бабуся передали, щоб честь роду величати. Обіцяю про добро дбати, свою честь захищати, дівчат не кривдити, а кого серце полюбить, за дружину взяти.
        Хл.1. Хай громади не минає і в парубоцьке братство вступає.
                   (Господар обсипає зерном.)
  Господар. А ми селі з жінками порадилися і вирішили, що пора Оксанці Михайла Волошина охризуватися. Гарна дівчина роботяща, майстриня хороша – все вміє. А що голосочок має, мов весняний струмочок. Що ж, Оксанко, заспівай.
                    (Оксана співа « Ой дівчина по гриби ходила»)
    Оксана. Кожен день мене мама і тато до праці привчали, бабуся та дідусь передавали. Ото в цей день зарікаю, що берегтиму красу від вітру, а честь дівочу від зневаги.
                   (Господиня обсипає дівчину зерном)
Господиня. Охризовую тебе зерном, щоб про тебе парубки й громада згадували добром.
         Хл.3. А давайте пісню заспіваємо.
          Д.4. Краще танець затанцюємо.
Господиня. Давайте, та й ми охоту піддамо.
                    (Танцюють «Карапет»)
  Господар. Ох і стомився ж я.
            Д.1. А давайте пограємо в «Останню пару».\
       Разом. Давайте.
                  (Гра «Остання пара»)
           Д.2.(див. в вікно).Ой, уже пізно. Тай хмариться, мабуть, дощ буде.
          Д.3. Мабуть час додому йти.
    Береза. Спасибі Вам, чесні господарі, що в хату впустили та Сашка й Оксанку охризували.
Господиня. Спасибі Вам, що до нас завітали.
       Разом. До побачення. Добраніч.
 (Дівчата й хлопці виходять).
Господиня. Що то молодість. Веселилися б цілу ніч.
  Господар. На те вона й молодість.
 


Ріпка Стара казка на новий лад

Був собі дід Андрушка,
А в нього баба Марушка,
А в баби онучка МІнка,
А в онучки собачка Хвінка,
А в собачки товаришка киця Варварка,
А в киці вихованка мишка Сіроманка.
Раз весною дід у трактор сів
І на поле погуркотів.
Велику площу обробив
Та й ріпки насадив.
Працював він не марно,
Зійшла ріпка гарно.
Щодень дід працював
Та доходи від ріпки рахував.
Росла ріпка, росла
Та й виросла, як дідова голова.
Тішиться дід, не знає, де стати.
-        Час уже урожай збирати.
Зранку поїхав у поле,
Телефонує до баби:
-        Ой, горе,
Ти, бабо, збирайся, не гуляй,
Мені ріпку копати помагай.
Сіла баба на мопед
Та й поїхала у степ.
Цілий день вони копали,
А потім таке сказали:
- Любить внучка гарно жити.
Може, час і потрудитись?





Номер її набирають
І розмову таку мають:
- Внученько, чи чуєш нас?

-Чую,чую добре Вас!
- Кидай ти свої всі штучки,
Вдягай перчатоньки на ручки,
Та хутчіш в поле поспішай,
Поможи зібрати урожай.
-        От придумали! Це шутки?
Я не буду і минути
Спину в полі з вами гнуть.
-        Та не може цього буть!
У кишені гроші маєш?
Ти сама їх заробляєш?
-        Добре, я до вас прибуду,
За годинку уже буду.
Сіли старі відпочить,
Аж тут внученька летить.
Втрьох вони уже працюють,
А ні рук, ні ніг не чують.
Глянуть – ріпки ціле поле,
І не річка – ціле море.
- Треба визвать допомогу.
- Покличу я собачку на підмогу.
Ей, Хвінко, годі спати,
Час тобі попрацювати.
В діда й баби хліб їси?
Значить, ріпку вирвати поможи.





-        Я не бачила такого,
Щоб собака у підмогу
Ріпку рвала, як людина,
Та прийшла така година.
Швидко Хвіночка зібралась,
В степ широкий вмить помчалась.
Вчотирьох уже працюють,
А ні рук, ні ніг не чують,
Ну а ріпки ще – ого!
Треба кликать ще когось.
                                       Зараз киці я скажу.
Робиш що?
-        Та так, лежу.
-        Ну тоді струнко, рівняйся.
До нас в поле ти збирайся.
-        Я! А що робити треба?
-        Ріпка виросла до неба.
Треба зібрать урожай,
Так що швидко вирушай.
-        А Варварка потягнулась,
То нагнулась, розігнулась.
Стала шубку поправляти
Та на поле вирушати.
Ось вони вп’ятьох працюють
І таке собі мудрують:
Якби ще когось позвати,
У шістьох щоб працювати.
Вмить цю ріпку ми зібрали б
Та й додому поспішали б.





-        То давайте мишку звати,
Хай іде допомагати.
-        Та вона така маленька,
І худенька, і тоненька.
-   Та нічого, як захоче,
Щось таки та допоможе.
-        Мишко, ти не бешкетуй
І дурниць там не мудруй.
Краще ти до нас прийди,
Ріпку вирвати допоможи.
-        Ось мишка на велик сідає
Та у поле поспішає.
Дружно стали працювати
( Додому треба поспішати)
Стали ріпку вони рвати
Й на машину всю складати.
Дід бабі Марушці, баба онучці Хвінці, онучка собачці Мінці, собачка кицьі Варварці, а Варварка мишці Сіроманці.
Дружно вони працювали,
Та й урожай увесь зібрали.