Година пам’яті
«Герої не
вмирають, а живуть...»
( Звучить лірична мелодія. На сцену виходять
дівчата, виконують танок із рушниками. Виходять дві дівчини та дівчина в образі
України)
1. Хто ти? Квітуча, прекрасна, чарівна?
Очі , мов небо, ясні, голубі!
2. Хто ти? Немов веселкова царівна!
Хто дарував ці прикраси тобі?
Україна. Я – Україна, твоя Батьківщина.
Сонце твоє, твої ріки й поля.
Я – Україна, і завше, і нині
Небо твоє, твоя рідна земля!
( Звучить пісня О. Пономарьова «Заспіваємо
пісню про Україну».)
3. Скільки наша Україна
Горя пережила,
Скільки мук перетерпіла,
Земля моя мила?
4. Усіх не перелічити:
5. Це і татаро-монгольське нашестя,
6. І навала польської шляхти та литовських князів,
7. насильницька русифікація, колективізація,
індустріалізація,
8. Сибірське пекло, братовбивча війна.
9. Тому маємо пам’ятати, яке жахіття довелось пройти
українському народу , щоб мати вільну і неподільну державу.
4. За нашу з вами свободу й оновлення країни сплачено
страшну ціну: своє життя віддали найкращі і більшість із них молоді та сильні.
5. Вони підняли людей на боротьбу.
6. Пробудили приспану роками національну свідомість людей.
(Пісню «Мальви»
співає Мовчан Я. По завершенню пісні на сцену виходить мати. Звучить класична
музика)
Мати. Я так скучила за тобою,
За тихим теплом очей.
Моє серце німіє від болю,
Я не спала жодну з ночей.
Так далеко від тебе зараз.
Та ти знай – завжди поруч я,
Лише тіло моє тут зосталось,
Біля тебе ж Душа моя.
Я
благаю живим зостанься.
Я
благаю, почуй мене!
Я
чекатиму, ти повертайся.
Ти
мій світ. Ти життя моє.
Юнак. Вибач, мамо, за те, що не зміг вберегтись.
Від підступної снайпера кулі,
Не почую повік, як у нашім саду
Навесні закує зозуля.
Вибач, рідна, за те, що пішов на Майдан.
Навіть супроти твоєї волі.
Я хотів,усім серцем юначим бажав
Для Вкраїни щасливої долі.
(Звучить мелодія «Пливе кача». Виходить
Україна)Входять дівчата із портретами героїв Небесної сотні.
Україна. Герої не вмирають, а живуть.
Чміленки, Нігояни, Веремії...
Відваги іскру до людей несуть.
Бо жити по інакшому не вміють.
5. За те на смерть пішла Небесна сотня
Та юнь, той цвіт – герої наші назавжди.
А та потвора хоче все зламати
Й кривавим чоботом країну перейти.
6. Мій Боже, зглянься на країну.
Ти Україну захисти.
Не хочем ми війни, а хочем миру
І спокою в родинах назавжди.
Мати. Я за тебе молюсь, український солдате.
Я за тебе боюсь, хоч не я твоя мати!
І благання я шлю до високого неба:
Ти залишся живим, більш нічого не треба.
1. Нам треба об’єднатись воєдино,
Бо мрії й прагнення у нас одні,
Щоб стала сильна й вільна Україна,
Ми скажем всі разом
Разом. Ні –війні!
Мати. Яскравим
світлом віра нам палала
І десять заповідей в душі нам дала,
Та чорна сила храми зруйнувала,
Так перша свічка, як сльоза стекла.
2. Зневірився народ в свої
духовні сили,
Покірний тільки лезові меча,
Що стер з очей стрілецької
могили _
І друга згасла пам’яті свіча.
Україна. Неправда, пам’ять знову відродилась,
Прийшла із поневолення життя,
Щоб свічкою новою запалилась
Душа, зірвавши пута забуття.
В молитвах – всіх героїв пригадаю,
Живим у Бога щедрості просить.
Воскресне дух, я всіх вас закликаю
Людської пам’яті знов свічку запалить.
1. Молюсь я за тебе, моя Україно,
За кожного батька, за кожного сина.
2. За кожную матір, за кожну дитину.
3. Я Бога прошу: збережи Україну.
4. Страшною порою не дай їм загинуть,
Хай наші молитви до Бога полинуть.
5. Нехай він злобу у серцях наших спинить
Молись, щоб людина почула людину.
6. Щоб син пожалів батька іншого сина,
Щоб мирною знову стала країна.
7. Я Бога прошу – збережи Україну.
(Пісня
«Вольная воля. )
Учні виконують пісню «Добрий вечір тобі, пане господарю.» Під неї заходять
учасники.
Всі 1. Добрий вечір тобі , пане господарю,
Радуйся, ой радуйся , земле,
Син Божий народився.
2. Застеляйте столи та все килимами,
Радуйся, ой радуйся земле,
Син Божий народився.
3. Кладіть паляниці з ярої пшениці,
Радуйся, ой радуйся земле,
Син Божий народився.
4. Бо вже йдуть у гості три святі праздники,
Радуйся…
5. А що перший праздник, то Різдво Христове,
Радуйся…
6. А другий же праздник – святого Василя,
Радуйся …
7. А третій же празник -- святе Водохреща,
Радуйся…
Учень1 Різдвяно—новорічний період закінчувався 19січня святом Богоявлення.
В народі ще називають цей день Водохрещення, Водосвяття , Ордан ,
Йордан, Ардан.
Учень2 Вечір напередодні Водохреща українці називають другим Святим
вечором або головною кутею.
Учень3 Вечір називався «голодною кутею» тому, що цього дня треба їсти пісне.
Господар повинен водою окропити оселю : подвір’я, хату, худобу від злих
духів. Після такого дійства сім’я сідала вечеряти, але на столі мали стояти
пісні страви. Вечеря починалася кутею.
(Господар , господиня і діти. Діти сидять на лаві, мати порається біля вечері .)
Мати. От і діждали Святого вечора. Зараз, дітки, тато охрестить господарство і
будемо сідати до столу.
(Заходить до хати батько)
Батько Давай, жінко, книша та я піду на господарство, щоб лихі духи
обминали наше подвір’я, щоб птиця та худоба водилась. А ти, сину,
іди зі мною та вчися в батька, бо як станеш господарем, то цю справу
робитимеш ти .
Син Добре тату. Я зараз.
(Мати дає батькові свячену воду, васильки , а синові - крейду.)
Мати Дай же, Боже, на все добре.
(Батько кропить навхрест хату і співає.)
Батько Ой в Ордані крещаюся тєбе, Господі.
Тройческоє явіся поклонениє
Родітєлі ! Во власті свідєтєльство ім.
Возлюбленного тя сина іменуя.
І дух в відє голубінє
І вєствованія словієм твоім утвєржденія
Являйся же, Хрістє Боже ,
І мір прсвяща, і слава Тєбє!
(Мати і донька готують вечерю)
Мати Подай, доню, миску, буду кутю сипати, а ти клади ложки на стіл.
Дочка Добре. Мамо, а що таке кутя ?
Мати Кутя—це зварена пшенична крупа, до неї добавляється м’ятий мак, який
розбавляється солодкою медяною водою. Під час свят ця страва стоїть в
горщику на покуті, тому і називається кутею. Зрозуміло.
Дочка Так, мамо . Дякую.
Мати Щось наших довго нема.
Дочка (Заглядає у вікно). Та вже йдуть.
(Заходять батько з сином).
Батько Ну що сину, запам’ятав .
Син Аякже! Оксанко, це так цікаво.
Мати Ось і страви подані. Сідаймо вечеряти.
(Сідають до столу.)
Мати Ану, батьку, клич мороза.
Батько (Встає набирає в ложку куті, підкидає до стелі).
Морозе, Морозе! Іди до нас кутю їсти.
Та не поморозь жито, пшеницю і всяку пашницю.
(Одна дитина чхає.)
Мати. Рости здоровий !
Батько Дарую тобі на щастя коня. Будь господарем
Дочка Тату! А навіщо ви Іванкові коня даруєте?
Батько За давнім звичаєм, хто чхне в цей день за столом,
той буде дуже щасливим. І йому треба щось
подарувати . Зрозуміло?
А тепер пора на річку іти , Йордан рубати.
Мати Ходімо, діти, і ми з татом, подивимось.
(Одягаються, виходять.)
Учень4 Свято за традицією відбувалось на річці. В місцевостях ,бідних водою,
збиралися біля криниці.
Учень5 На Йордан—так називалося місце, де проходила церемонія хрещення—
збирались святково одягнені люди.
Учень6 Йордан мав форму хреста. Точніше, це вирубаний на воді хрест.
Учень7 Вирубана ополонка називалась Йорданом тому, що Іван Хреститель
Спасителя хрестив у річці Йордан.
Учень8 Освячену воду люди набирали в посуд і розносили по домівках, вірячи
в те , що хто першим принесе воду додому , в того худоба буде
розмножуватись і господарство буде йти добре.
Учень9 З давніх— давен говорять, що Йорданська вода має цілющі властивості.
Дівчата , аби бути красивими, вмивалися цією водою.
Учень10 Із днем Водохреща пов’язані і деякі повір’я «Якщо на Водосвяття дерева
вкриті інеєм , весною у відповідний день тижня треба сіяти ярову
пшеницю ,вродить як гай».
Учень11 Якщо в цей день ясно і сонячно, то хліба в даному році будуть чисті.
Учень12 А якщо похмуро , небо вкрите хмарами – у хлібі буде багато сажини.
Учень13 Пасічники спостерігали: «коли на водохреща риба табунами ходить ,
на рой добре буде».
Немає коментарів:
Дописати коментар