Година пам’яті

«Герої не вмирають, а живуть...»

( Звучить лірична мелодія. На сцену виходять дівчата, виконують танок із рушниками. Виходять дві дівчини та дівчина в образі України)

1.     Хто ти? Квітуча, прекрасна, чарівна?

Очі , мов небо, ясні, голубі!

2.     Хто ти? Немов веселкова царівна!

Хто дарував ці прикраси тобі?

Україна. Я – Україна, твоя Батьківщина.

                Сонце твоє, твої ріки й поля.

                Я – Україна, і завше, і нині

                Небо твоє, твоя рідна земля!

  ( Звучить пісня О. Пономарьова «Заспіваємо пісню про Україну».)

3.     Скільки наша Україна

Горя пережила,

Скільки мук перетерпіла,

Земля моя мила?

4.     Усіх не перелічити:

5.     Це і татаро-монгольське нашестя,

6.     І навала польської шляхти та литовських князів,

7.     насильницька русифікація, колективізація, індустріалізація,

8.     Сибірське пекло, братовбивча війна.

9.     Тому маємо пам’ятати, яке жахіття довелось пройти українському народу , щоб мати вільну і неподільну державу.

4. За нашу з вами свободу й оновлення країни сплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі і більшість із них молоді та сильні.

5. Вони підняли людей на боротьбу.

6. Пробудили приспану роками національну свідомість людей.

(Пісню «Мальви» співає Мовчан Я. По завершенню пісні на сцену виходить мати. Звучить класична музика)

Мати. Я так скучила за тобою,

           За тихим теплом очей.

           Моє серце німіє від болю,

           Я не спала жодну з ночей.

           Так далеко від тебе зараз.

           Та ти знай – завжди поруч я,

           Лише тіло моє тут зосталось,

           Біля тебе ж Душа моя.

          Я благаю живим зостанься.

          Я благаю, почуй мене!

          Я чекатиму, ти повертайся.

          Ти мій світ. Ти життя моє.

Юнак. Вибач, мамо, за те, що не зміг вберегтись.

            Від підступної снайпера кулі,

           Не почую повік, як у нашім саду

           Навесні закує зозуля.

           Вибач, рідна, за те, що пішов на Майдан.

           Навіть супроти твоєї волі.

           Я хотів,усім серцем юначим бажав

          Для Вкраїни щасливої долі.

 (Звучить мелодія «Пливе кача». Виходить Україна)Входять дівчата із портретами героїв Небесної сотні.

Україна. Герої не вмирають, а живуть.

               Чміленки, Нігояни, Веремії...

                Відваги іскру до людей несуть.

                Бо жити по інакшому не вміють.

5. За те на смерть пішла Небесна сотня

    Та юнь, той цвіт – герої наші назавжди.

    А та потвора хоче все зламати

    Й кривавим чоботом країну перейти.

6. Мій Боже, зглянься на країну.

    Ти Україну захисти.

    Не хочем ми війни, а хочем миру

    І спокою в родинах назавжди.

Мати. Я за тебе молюсь, український солдате.

           Я за тебе боюсь, хоч не я твоя мати!

            І благання я шлю до високого неба:

           Ти залишся живим, більш нічого не треба.

1.     Нам треба об’єднатись воєдино,

Бо мрії й прагнення у нас одні,

Щоб стала сильна й вільна Україна,

Ми скажем всі разом

Разом.  Ні –війні!

Мати.        Яскравим світлом віра нам палала

                  І десять заповідей в душі нам дала,

                  Та чорна сила храми зруйнувала,

                  Так перша свічка, як сльоза стекла.

2.      Зневірився народ в свої духовні сили,

     Покірний тільки лезові меча,

     Що стер з очей стрілецької могили _

     І друга згасла пам’яті свіча.

Україна. Неправда, пам’ять знову відродилась,

                Прийшла із поневолення життя,

                Щоб свічкою новою запалилась

                Душа, зірвавши пута забуття.

                В молитвах – всіх героїв пригадаю,

               Живим у Бога щедрості просить.

               Воскресне дух, я всіх вас закликаю

               Людської пам’яті знов свічку запалить.

1.     Молюсь я за тебе, моя Україно,

За кожного батька, за кожного сина.

2.     За кожную матір, за кожну дитину.

3.     Я Бога прошу: збережи Україну.

4.     Страшною порою не дай їм загинуть,

Хай наші молитви до Бога полинуть.

5.     Нехай він злобу у серцях наших спинить

Молись, щоб людина почула людину.

6.     Щоб син пожалів батька іншого сина,

Щоб мирною знову стала країна.

7.     Я Бога прошу – збережи Україну.

                    (Пісня «Вольная воля. )