Роль шкільної бібліотеки у розвитку
творчої особистості учнів
Лушпай Лариса Миколаївна – бібліотекар
навчально – виховного комплексу №3, смт
Олександрівка Кіровоградської області
Розглянуто роль шкільної бібліотеки у розвитку творчої особистості учнів, вплив
книги та читання на формування читацької компетентності. Звернена увага на те,
що шкільна бібліотека є одним із основних факторів на шляху становлення дитини
як творчої особистості. Виділено вплив педагогічних та художніх творів великого педагога-гуманіста
В.О.Сухомлинського на розширення світогляду учнів, прищеплення любові до
творчої праці та творчості в цілому.
Ключові слова: творча
особистість, читацька компетентність, книга й читання, шкільна
бібліотека,творча спадщина В.Сухомлинського.
Рассмотрено роль школьной библиотеки в развитии
творческой личности учеников, влияние книги и чтения на формирование
читательской компетентности. Обращено внимание на то, что школьная библиотека
есть одним из основных факторов на пути становления ребенка как творческой
личности. Выделено влияние педагогических и художественных произведений
большого педагога-гуманиста В.О.Сухомлинского на расширение мировоззрения учащихся, привитие любви к
творческому труду и творчества в целом.
Ключевые слова:
творческая личность, читательская компетентность, книга и чтение, школьная
библиотека, творческое наследие В.О.Сухомлинского.
Зміст
Постановка проблеми
У
час прогресу, новітніх освітніх технологій та комп'ютеризації книга, чомусь, відійшла на другий план. Хоча
ми добре знаємо, що саме вона, книга, є міцним містком між минулим і майбутнім;
невичерпним джерелом розуму й мудрості; доступно дає знання; зберігає та
передає історичну та культурну спадщину нашого народу.
Василь Олександрович Сухомлинський був
глибоко переконаний у тому, що немає жодної нормальної дитини, у якої б не було
ніяких здібностей, природних обдаровань, яка б не прагнула творчої діяльності.
Він запевняв, що кожна без винятку
дитина за належних умов і при вмілому вихованні неодмінно виявить свій
самобутній, неповторний талант.
Великий педагог говорив про те, що
справжнім навчанням є суто індивідуальне творче формування особистості кожної
дитини. Чим ширшим колом знань володіє школяр, тим легше йому вчитися. В
окремих учнів необов'язкові, позапрограмові знання з улюбленого предмета можуть
у кілька разів перевищувати обсяг знань, передбачених з нього програмою.
Які ж джерела живлять той потік
позапрограмової інформації, що має допомогти учням у навчанні і водночас
вивести їх з рамок школярства, збагатити духовне життя?
Насамперед
- це книги. Роль книги, читання та шкільної бібліотеки в розвитку творчої
особистості виділяв великий педагог В.О.Сухомлинський.
Він мав цінну
особисту бібліотеку і сприяв тому, щоб кожен учень вчасно придбавав необхідну
літературу. Особливу увагу приділяв добору різноманітної літератури для
шкільної бібліотеки. Часто збагачував її фонд за власні кошти.
Отже, основним завданням своєї
діяльності вважаю продовжувати ідеї великого педагога щодо ролі книги у
виховній та навчальній діяльності,довести дітям переваги книги над іншими
джерелами інформації, прищеплювати любов до читання, залучати якомога більше
читачів до активної співпраці.
Виклад основного матеріалу
Здавна книга та бібліотека посідали
важливе місце у житті людини. Вже з часів Київської Русі цінували книжку і
вважали її багатством.
Важливу роль бібліотеки у житті дітей
відзначав великий педагог
В.О.Сухомлинський. Він говорив: «Одна з причин духовної порожнечі – відсутність
справжнього читання, яке захоплює розум і серце, викликає роздуми про
навколишній світ і про самого себе, примушує вдивлятися, вдумуватися в
складності людської душі, думати про свою долю, про майбутнє. Школа стає
справжнім осередком культури лише тоді, коли в ній панують чотири культи: культ
Батьківщини, культ людини, культ книжки і культ рідного слова. А щоб
підготувати людину духовно до самостійного життя, треба ввести її в світ
книжки». [ 1, с.13]
В.О.Сухомлинський з дитинства
плекав у дітей любов до книжки і відводив значне її місце у формуванні духовної
культури людини. «Якщо з дитинства у дитини не виховано любові до книжки, якщо
читання не стало її духовною потребою на все життя, - в роки отроцтва душа
підлітка буде порожньою. Важко знайти інший – сильніший чи рівнозначний – засіб
впливу на духовний світ підлітка, як хороша книга, інтерес до якої зумів
надихнути в юне серце вихователь, пробудивши почуття захоплення моральною
красою». [2, с.201]
Книга – головний засіб навчання. Зараз гостро
постає питання залучення дітей до книги, формування вміння її читати,
користуватися нею, вміння вірно вибрати книгу. Важливу роль у формуванні
ціннісних орієнтацій дітей відіграє самоосвітня діяльність.
Саме організація самоосвітньої діяльності
школярів у процесі шкільного навчання – показник сучасного, більш високого
рівня навчально-виховної роботи.
Орієнтація суспільства на гуманістичний вибір
освіти, особистісний підхід спонукає кожен раз звертатися до праць світових і
українських мислителів, педагогів, у яких книга і читання займає важливе місце
у вихованні школяра. Читання книг, в яких звеличується людина, її трудова
діяльність сприяє вихованню в дитини прагнення бути корисною суспільству,
прищеплює любов до праці. «Книжка може перетворити подив у допитливість,
інтерес. Тільки читання відкриває перед людиною розкіш інтелектуального життя»,-
говорив В.О.Сухомлинський. [3, с.361] Книга – чудове надбання людства, наш кращий
порадник і друг, вірна супутниця життя. Вона допомагає якнайкраще зрозуміти
навколишню дійсність, вивчати досвід старших поколінь. І нам потрібно пам’ятати
настанову видатного українського педагога В.О.Сухомлинського про те, що читання,
як джерело духовного збагачення, не зводиться до вміння читати: з цього вміння
воно тільки починається… Тому треба домагатися не читання заради читання, а
читання як самостійної діяльності дитини у світі книг, з якої починається її
освіта, самовиховання, формування високих художніх смаків, гармонійний розвиток
особистості.
Місія всіх
бібліотек – створити людям умови для духовного росту, самоосвіти і
самовиховання. Відомим афоризмом став вислів «Хто володіє інформацією – той
володіє світом». Тому й зростає сьогодні роль шкільної бібліотеки в реалізації
завдань освіти й самоосвіти, що дає можливість удосконалювати педагогічний
процес. Нові навчальні програми, нові концепції освіти, варіативність
навчальних курсів, інтелектуальний рівень читачів, висуває нові вимоги до
якості інформаційного забезпечення освітнього процесу.
Бібліотека не
може бути відірвана від навчально-виховного процесу, а бібліотекар повинен
тісно співпрацювати із педагогами, вихователями та керівниками гуртків.
На підтвердження вищесказаного наведу
ряд прикладів тісної співпраці бібліотеки, учнів та педагогів школи, які дали
високу і ефективну результативність. Реалізовуючи проблему школи «Удосконалення
навчально-виховного процесу та формування творчої особистості учня шляхом
впровадження інтерактивних технологій» ми беремо участь у різноманітних
пізнавальних, дослідницьких, творчих конкурсах та проектах. У 2007 – 2008 н.р.,
було відкрито бібліотеку імені Світлани
Барабаш.
Світлана
Григорівна -заслужений працівник освіти України, член - кореспондент
Міжнародної кадрової академії, доктор
філологічних наук,професор, літературознавець, критик,поетеса,член Національної спілки письменників України,
автор статей з історії української літератури, фольклору, з питань сучасного
літературного процесу, ведуча телебачення, зокрема телепередачі «Вітальня
Світлани Барабаш». Автор понад 200 наукових праць з історії української
літератури, фольклору, питань сучасного літературного процесу та культури.
Лауреат премії ім.. В.Винниченка Кіровоградської обласної газети «Народне
слово», випускниця нашої школи.
Продовжуючи роботу по глибшому і детальнішому
дослідженні її творчості вихованці гуртка «Юні музеєзнавці» під керівництвом
кандидата педагогічних наук, вчителя історії Литвин Л.І., підготували
науково-дослідницьку роботу «Золоті причали» Світлани Барабаш», яка посіла І
місце на обласному конкурсі з українознавства, і стали лауреатами Міжнародного
конкурсу з українознавства.
Для підготовки даної роботи учениці
користувалися фондами шкільної бібліотеки, з яких дібрали основні матеріали для
дослідницької роботи. З Міжнародного конкурсу приїхали не з «пустими руками»: в
дарунок шкільній бібліотеці привезли ряд журналів «Українознавство», збірки
праць П.П. Кононенка, пізнавальну літературу. Ось таким чином учні ще й
поповнили фонди шкільної бібліотеки науковою літературою.
У
2010-2011 навчальному році група учнів взяла участь у районному конкурсі
науково-дослідницьких проектів «Інтелектуальні надії». У номінації «Філологія»,
досліджуючи тему «Творчість письменників нашого краю», учні вибороли І місце. І
знову ж, левова частка досліджуваного матеріалу була взята із шкільної
бібліотеки. Таким чином, школярів не тільки було залучено до
пошуково-дослідницької діяльності, а й активізовано літературно-краєзнавчу
роботу в школі; діти мали змогу ширше ознайомитися із колом письменницької
когорти малої батьківщини, дослідити літературне життя області і району;
розвиток і становлення літературознавства на Кіровоградщині; з’ясувати
наявність матеріалів про письменників Олександрівщини у шкільній та районних
бібліотеках, глибше ознайомитись із творчістю нашої землячки Світлани Барабаш,
з’ясувати тематику, особливості поетичних творів збірки «Золоті причали»
З давніх-давен існували поселення, які
відрізнялись один від одного не лише за територіальним розташуванням, а й мали
певні етнічні, мовні та культурологічні відмінності. Саме за цими компонентами
люди ділились на нації, народності, а місце проживання людей із спільними
законами, правилами, культурою стали називати державою.
Якщо говорити про націю – то це
«конкретно-історична форма спільності людей, об’єднаних єдиною мовою і
територією, глибокими внутрішніми економічними зв’язками, певними рисами
культури і характеру. Такі є найбільш загальні, основні ознаки, що
характеризують націю взагалі.»
Опрацювавши безліч літератури, я
дійшла висновку, що основними чинниками у визначенні розвиненої досконалої нації є мова,
морально-етичні цінності, культура та духовність. Якщо духовний світ дитини
занедбаний, тоді страждає культура
особи, тоді можна забути і про морально-етичні цінності. Відтак виростає
особистість із збіднілою, збайдужілою душею. Такі громадяни негативно впливають
на розвиток та процвітання держави та нації. Тому у своїй роботі я приділяю
важливу роль формуванню духовної культури учнів.
Духовний розвиток дитини прямо пов'язаний із народознавством та
краєзнавством.
З метою розвитку духовно-національних цінностей та прищеплення любові, поваги до свого, українського в
бібліотеці створена краєзнавча картотека, створено куточок «Краю мій, коханий»
та «Письменники рідного краю», виготовлена папка «Про що розкаже народний
календар».
Духовна краса людини завжди
гармонує із здоровою красою тіла, тому я намагаюсь як можна більше інформації
донести читачам про здоровий спосіб життя, про спорт, про вплив навколишнього
середовища на наше здоров’я та наша участь у збереженні природи. У бібліотеці
створено куточок «В долі природи – наша доля!», випущено буклет «Спорт – це
здоров’я», розроблена система уроків «Бережи
себе та своє здоров’я».
У бібліотеці проводяться зустрічі, конкурси.
Так, протягом 2012-2013 н.р. було проведено конкурси читців, присвячені Дню
Соборності України та вшанування пам’яті Кобзаря. Зустріч із поетесою
Н.Купчинською. Проведені уроки-презентації про життєвий і творчий шлях письменника й художника
Т.Г.Шевченка, народної художниці
К.Білокур, корифеїв театру, композитора М.Лисенка, письменників Кіровоградщини
тощо.
Духовна культура – це той внутрішній
світ людини, який притаманний лише одній особі, це стан душі, тобто «основних
рис спрямованості особистості, а саме: її життєвих інтересів, переконань,
ідеалів, моральних якостей, її ставлення до суспільства, до своїх обов’язків,
до самого себе».
Два перехідні етапи розвитку і
становлення дитини припадають на шкільний вік. Тому дуже важливим є період
навчання, бо саме учнівський та педагогічний колективи закладають фундамент
духовного збагачення особистості.
Важливе місце у вирішенні даного питання
відведене і бібліотеці. Про роль бібліотеки як основного джерела формування
духовного світу говорив великий педагог В.О.Сухомлинський: « Література вчить
жити, стає підручником життя завдяки тому, що сприймання художнього образу пробуджує естетичні й моральні почуття
в їх тісній єдності. Читання, слухання художнього твору – своєрідний творчий
процес.» [ 4, с.235]
Робота шкільної бібліотеки нашого
навального закладу не зводиться до обслуговування читачів-школярів, а ведеться
плідна робота та співпраця із педагогами по підвищенню фахової та методичної
майстерності. Так, у бібліотеці працює методичний прес-центр "Збагати
себе", на засіданнях якого піднімаються та обговорюються питання сучасної
освіти, шляхи розвитку творчої особистості, ефективні форми та методи навчання,
враховуючи вимоги сьогодення, вивчається передовий педагогічний досвід.
Проводяться конференції, семінари, практикуми. Цікавим був усний журнал на
тему:"Шана педагогу-творцю". Присутні змогли глибше познайомитись не
тільки з педагогічною спадщиною В.О.Сухомлинського, а й дізнатись більше про життєвий
шлях великого Вчителя. Для забезпечення навчально-виховного процесу новими
інформаційно-методичними матеріалами проводжу прес-огляди за періодичними
педагогічними виданнями.
У бібліотеці
створені інформаційні зони для учнів та вчителів, де висвітлюються новинки, що
стосуються навчально-виховного процесу та всебічного розвитку особистості. Все
частішими стають комбіновані уроки. Так, були проведені уроки християнської
етики "Наші обереги" (із вчителем етики) та "Бібліотека України
в контексті національного законодавства (із вчителем правознавства).
Набуває
популярності і позакласна робота з предметів. Так, зацікавила учнів
мовно-математична гра"Числівник і число: що ми про них знаємо?" та
інше.
Велика увага
приділяється співпраці із вчителями предметів естетичного напрямку. Сьогодення
потребує більшої уваги та розвитку морально-етичних цінностей
Необхідно пам’ятати про вплив засобів
масової інформації на світогляд
людини. Від
того, яку інформацію отримує слухач або ж глядач, залежить, які емоції
наповнюють душу. Чим більше позитиву споглядає дитина, тим багатшим стає її
внутрішній світ.
Одним із вагомих чинників, які
впливають на формування духовного світу дитини є держава. Від
загальнонаціональної культури, від ставлення держави до своїх громадян залежить
і відношення кожного до Батьківщини, прагнення зробити і свій внесок у
процвітання нації, країни.
Плануючи роботу
з учнями, я завжди враховую психологічні та вікові особливості школярів.
Намагаюсь використовувати різноманітні види роботи, щоб у дітей викликати
зацікавленість, повагу до тієї чи іншої теми, залучати до спільної роботи.
Найбільший
інтерес та захоплення викликають новітні освітні технології, зокрема, цікавість
викликає проектна діяльність. Застосовуючи метод проекту, залучаю учнів до
спільної та самостійної роботи, ефективним видом роботи є складання презентацій
на різну тематику.
Під
час підготовки та проведення заходів використовую кілька форм роботи. Це
стимулює дітей, привертає увагу. Учні краще сприймають інформацію, яку їм
доносять.
Висновок
Аналізуючи вищесказане, можна зробити
висновок, що бібліотека є джерелом духовної культури людини. Може здатися
парадоксальним, але це справді так: однією з найнебезпечніших хвороб багатьох
шкіл є безкнижність, книжка не увійшла в життя учнів, не стала їх щоденною
духовною потребою.
Робота бібліотеки залежить від головного хранителя книжкових скарбів –
бібліотекаря. Ввести кожного учня в світ книжок, виховати любов до книжки, зробити
її провідною зіркою в інтелектуальному житті – це залежить від бібліотекаря,
від того, яке місце в його власному духовному житті займає книжка.
Шкільна бібліотека не може бути відірвана від навчально-виховного процесу.
В нашій школі бібліотекар тісно співпрацює з учителями- предметниками та
керівниками гуртків. Бібліотеці відведена важлива роль у системі роботи
навчального закладу.
Наймолодший школяр є особистістю, маленькою частинкою великої держави, тому
важливо, щоб дитина була духовно багатою, мала високі моральні та етичні
знання. Високоосвічена молодь – це майбутнє держави, а педагоги, школа – це
ковалі людських душ. Бібліотека є духовним острівцем у шкільному океані. Тому і
роль зданого питання відведена особлива.
У визначенні напрямків та шляхів роботи над таким важливим питанням слід
добре вивчити контингент учнів, їх психологічні та вікові особливості,
необхідно залучати дітей до співпраці, йти в ногу і з сучасними технологіями
виховання, зуміти зацікавити, доторкнутись до серця кожного, змусити
проникнутись почуттями, емоціями, глибиною інформації.
Це нелегке завдання належить бібліотекарю. Він має бути педагогом,
психологом, фольклористом, краєзнавцем, в деякій мірі дипломатом.
Видатний вчений-педагог
В.О.Сухомлинський говорив: «Бібліотекар повинен любити читачів і тонко
відчувати поруч із собою людину з її радощами і тривогами»
Література
1 . Вислови мудрого вчителя
В.Сухомлинського// Шкільна
бібліотека. -2008, №2. – с.13
2. Сухомлинський В. О. Книжка в духовному житті дитини //
Сухомлинський В. О. Вибрані твори. В 5 т. Т.3. – К. : Рад. шк., 1977. –
С. 201.
3. Сухомлинський В. О. Любов до знань, школи,учителя //
Сухомлинський В. О. Вибрані твори. В 5 т. Т.2. – К. : Рад. шк., 1976. –
С. 361.
4. Сухомлинський В. О. Зміст знань і розумове виховання //
Сухомлинський В. О. Вибрані твори. В 5 т. Т.4. – К. : Рад. шк., 1977. –
С. 235.
5 . Петрова С.В. Бібліотека, про яку я хочу
розповісти// Шкільна
бібліотека. -2008, №2. – с.29
Немає коментарів:
Дописати коментар