Дата народження: 04.03.1974 р.

Освіта: вища

Навчальний заклад: Кіровоградський державний педагогічний інститут   ім. В.Винниченка

Спеціальність: учитель української мови та літератури

Стаж роботи: 8 років 8 місяців

Категорія: бібліотекар І категорії   

Нагороди:Грамота відділу освіти Олександрівської районної державної адміністрації (2010р.),Грамота Олександрівської районної державної адміністрації та районної ради (2010р.)

 Самоосвітня проблема: 

"Роль шкільної бібліотеки 

 у вихованні любові до рідного краю засобами художнього слова"

Педагогічне кредо

"Мужність і чесність  розуму - ось  червона нитка мого життя,

орієнтуючись на яку людина прагне до ідеалу"

Автобіографія

У перші дні весни, коли всі готувалися до свята,

багато справ було у мами і у тата,

Я вирішила їм зробить сюрприз – з’явилася на білий світ.

Із перших днів любила я співати, а у ночі – високі ноти діставати.

Сопрано в дівчинки – всі впевнені були,  а підросла – думки ті загули.

Ще танцювати пробувала я   ( це пам’ятає вся сім’я).

Якось підлогу фарбували   і нам з сестрою наказали:

«Туди не йти!» Та де там! Як,  ну я ж не можу просто так.

По фарбі гайда танцювати,   фігури ніжками давай-но малювати.

А потім в школу я пішла,  і там собі роботу віднайшла:

Спочатку – голова ради загону,  пізніше -  голова учкому.

Встигала скрізь я побувати: у школі на гуртках, в сільському клуб виступати.

Прийшов час шлях в майбутнє обирать, батькам своїм таке стала казать:

«Вже дуже хочу агрономом стать, вивчусь, колгоспом буду керувать.

Люблю я землю, рідний край, хоч сад сади, хоч – ниву засівай»

Тато сказав: «Не треба, доню, прошу, ні!  йди краще ти в учителі.»

Я й згодилась, пішла в педінститут. і що казати будеш тут:

Я комсомолка, активістка, а ще була й волейболістка.

Потім в культурі на роботі,  завжди в бігах і у турботі.

Зі сцени для людей співала  і задоволення від цього мала.

А потім стала вчителькою я…  Отут і закінчилася лафа моя.

Виховую дітей і розуму навчаю, шлях свій в житті знайти допомагаю.

Ну та життя така, бач, штука,  і не проста його наука.

Бібліотекарем тепер працюю, по королівству Книг з дітьми мандрую.

Придумую то конкурси, то свята, (бо до роботи я завзята.)

З педколективом тісно співпрацюю,  різноманітні заходи готую.

Найбільше я люблю свою родину, Присвячую їй кожну вільную хвилину.

Я мама – маю донечку Оленку, люблю її, маленьку й дорогеньку.

Смачним близьких та рідних пригощаю, на це я завжди час свій залишаю.

Моє життя – як вир, бурхливе, як осінь: тепла, ніжна і мінлива!

                                                                                              

       Сучасне життя неможливо уявити без бібліотек, куди кожна людина може прийти, щоб отримати необхідну інформацію або «підзарядити» свою душу духовними багатствами, залишеними нам у спадщину.

       В бібліотеці не тільки можна взяти якусь цікаву книжку чи журнал для читання, отримати навчальну літературу, а й збагатити свій духовний світ.  Робота бібліотеки залежить від головного хранителя книжкових скарбів – бібліотекаря. Ввести кожного учня в світ книжок, виховати любов до книжки, зробити її провідною зіркою в інтелектуальному житті – це залежить від бібліотекаря, від того, яке місце в його власному духовному житті займає книжка.

     Сьогодення вимагає від бібліотекаря не тільки роботи з фондом, читачем та документами, насамперед – це має бути людина творча, всебічно розвинена, з якостями дослідника, пошуковця, закоханого в свій край, свою батьківщину. Адже бібліотека є одним із шляхів становлення та розвитку громадянської та національної свідомості дітей. Це дуже важливо, бо той є справжнім громадянином своєї держави, хто знає її історію, мову, культуру.

     Важливу роль бібліотеки у житті дітей відзначав і великий педагог В.О.Сухомлинський. Він говорив: «Одна з причин духовної порожнечі – відсутність справжнього читання, яке захоплює розум і серце, викликає роздуми про навколишній світ і про самого себе, примушує вдивлятися, вдумуватися в складності людської душі, думати про свою долю, про майбутнє. Школа стає справжнім осередком культури лише тоді, коли в ній панують чотири культи: культ Батьківщини, культ людини, культ книжки і культ рідного слова. А щоб підготувати людину духовно до самостійного життя, треба ввести її в світ книжки».

Духовна культура – термін складний і багатогранний. Він вміщує в собі кращі цінності людської душі. Саме вона, духовна культура, є містком, який з’єднує минуле з майбутнім. Найстрашніше зустріти людину, яка несе в собі 

порожнечу. Від них можна чекати чого завгодно, вони складають небезпеку для суспільства, адже  для них немає нічого святого. Тож дуже важливо вчасно збагатити душу такої дитини корисними порадами, посіяти зерна доброго, мудрого, плекати їх та дочекатись врожаю.   

Саме бібліотека є основним сівачем, тому що всі мудрості зібрані у книгах. Тільки бібліотекар може допомогти дитині дати відповідь на будь-яке запитання. У час новітніх технологій перед бібліотекарем стоїть непросте завдання: зацікавити, привернути увагу, показати переваги книги над електронними носіями інформації.

         Плануючи роботу з учнями, я завжди враховую психологічні та вікові особливості школярів. Намагаюсь використовувати різноманітні види роботи, щоб у дітей викликати зацікавленість, повагу до тієї чи іншої теми, залучати до спільної роботи.  

         Шкільній бібліотеці відведена  одна з провідних ролей організації та проведення навчально-виховного процесу. Саме вона виступає як центр духовного становлення особистості, духовної культури школярів. Бібліотека виступає як культурно-просвітницький центр дозвілля, а формування особистості  проходить на ґрунті історії, культури, традицій народу.

        Перед школою стоїть важливе завдання: виховати не тільки освічену людину, а й прищепити глибоку повагу до своєї малої батьківщини, любов до традицій, обрядів, звичаїв рідного краю, знайомити учнів із відомими земляками, мистецькими здобутками.

          Бібліотеці відводиться активна роль при роботі над даною проблемою, адже бібліотечне краєзнавство є складовою частиною в вихованні національної свідомості учнів. Мета бібліотечного краєзнавства – зібрати, зберегти і надати користувачам документальні джерела та інформацію про рідний край. Для того, щоб полюбити малу батьківщину, треба її добре знати.

      Пошук краєзнавчої інформації поділяється за напрямками: історичний, народознавчий, географічний, екологічний, видатні люди рідного краю, літературне народознавство, музичне та образотворче мистецтво.

     В Олександрівській філії КЗ «Олександрівське НВО №1» пошук інформації ведеться за всіма напрямками. Я, як бібліотекар, займаюсь бібліотечним краєзнавством.

       Бібліотека  входить до музейно-історичного комплексу навчального закладу, метою створення якого було увіковічнити пам'ять вчителів, які все своє життя присвятили роботі з дітьми, які були не просто педагогами від Бога,  а у своїх учнях бачили продовження себе. До складу комплексу входять іменні кабінети на честь вчителів-предметників, кабінет патріотичного виховання, народознавства, християнської етики, дизайнерська студія мод "Колаж", методичний кабінет, музей вчителя, алея випускників та бібліотека-вітальня С.Г.Барабаш. (Додаток 1)

      Так, у бібліотеці-вітальні С.Г.Барабаш оформлений краєзнавчий куточок, в якому міститься інформація за розділами: «Люди мистецтва і наш край», «Ними пишається Олександрівка», «Символіка краю», «Фольклорна спадщина».  (Додаток 2)

      У бібліотеці проводяться зустрічі з письменниками-земляками, бібліотечні уроки та радіолінійки про видатних людей (С.Г.Барабаш, Корифеїв українського театру,

Гната Юру, Мацієвича), фольклорні свята, де відтворюються забуті обряди, притаманні нашій місцевості, проводяться уроки духовності. (Додаток 3)

        На базі шкільної бібліотеки створена творча група «Краєзнавча педагогіка», мета якої є організація та координація методичного забезпечення краєзнавчої роботи під час навчально-виховного процесу; методичного навчання педагогічних кадрів з краєзнавчої педагогіки. Також визначені напрямки діяльності:

1.                Виявлення та дослідження культурно-історичної спадщини рідного краю.

2.                Впровадження нових методичних технологій краєзнавчої роботи в закладі.

3.                Удосконалення системи краєзнавчої роботи в навчальному закладі.

Зміст діяльності:

1.                Формувати напрямки та завдання методичного забезпечення краєзнавчої роботи та методичного навчання педагогічних кадрів з питань краєзнавчої педагогіки.

2.                Вирішувати методичні проблеми, які пов’язані з методичним забезпеченням краєзнавчого навчання та методичним навчанням педкадрів.

3.                Розробити систему заходів з питань вивчення краєзнавства, узагальнення та поширення перспективного педагогічного досвіду.  (Додаток 4)

       Вчителі з учнями займаються дослідницькою діяльністю в різних  напрямках. Зібрана інформація опрацьовується, упорядковується, а в результаті формуються папки, презентації, дослідницькі роботи.  Даний матеріал вчителі-предметники, вчителі початкових класів, вихователі групи продовженого дня використовують при підготовці уроків та виховних заходів. Так, упорядкованими є матеріали з музичного мистецтва (життя і творчість відомих земляків А.Авдієвського, В.Бідненка, В.Савустяненка), з образотворчого

6

мистецтва (творчість Ф.Лагна, розвиток гончарства в с.Цвітне), з географії  (роль нагідок в народній медицині та про залежні горючих сланців у Бовтиській западині), з української літератури (творчість письменників-земляків Н.Купчинської, ЮБілюченко, А.Кримського, розвиток театру в Єлисаветграді, творчість актора-земляка Г.Юри), з історії (про родину Раєвських), з фольклору (про народний самодіяльний колектив автентичного співу "Барвінок" с.Розумівка)  (Додаток 5)

       Працювати з краєзнавчими  матеріалами дуже цікаво. Ця робота має велике освітнє та виховне значення, підвищує загальну культуру учнів, пробуджує інтерес і любов до книги, стимулює до творчості. Підтвердженням цього є те, що 2015 року  Чепурнова Яна, яка працювала над роботою «Творча постать Світлани Григорівни Барабаш» стала переможицею ІІ етапу захисту науково-дослідницьких робіт МАН та представляла нашу область на ІІІ етапі Всеукраїнського конкурсу. (Керівник Л.Лушпай). Твір на тему: «Мама і тато – мої два крила» Лушпай Олени  ввійшов до збірки дитячих оповідань «Батько й мати у моєму житті», випущеної Департаментом соціального захисту населення Кіровоградської державної адміністрації (2014 р.)

Дитячі та мої власні твори неодноразово друкувались у районній газеті «Вперед». (Додаток 6)

          Я дуже часто проводжу фольклорні та народознавчі свята, сценарії яких пишу сама, використовуючи місцеві звичаї, обряди та традиції. (Додаток 7)

         Аналізуючи вищесказане, можна зробити висновок, що бібліотека є джерелом духовної культури людини. Може здатися парадоксальним, але це справді так: однією з найнебезпечніших хвороб багатьох шкіл є безкнижність, книжка не увійшла в життя учнів, не стала їх щоденною духовною потребою. «Захоплення книжкою в поєднанні з людяністю всього буття дитини має стояти на першому місці, - це осереддя високоморальної поведінки й багатого духовного життя дитини». 

Шкільна бібліотека не може бути відірвана від навчально-виховного процесу. В нашій школі бібліотекар тісно співпрацює з учителями-

предметниками та керівниками гуртків. Бібліотеці відведена важлива роль у системі роботи навчального закладу.

Наймолодший школяр є особистістю, маленькою частинкою великої держави, тому важливо, щоб дитина була духовно багатою, мала високі моральні та етичні знання. Високоосвічена молодь – це майбутнє держави, а педагоги, школа – це ковалі людських душ. Бібліотека є духовним острівцем у шкільному океані. Тому і роль з даного питання відведена особлива.

У визначенні напрямків та шляхів роботи над таким важливим питанням слід добре вивчити контингент учнів, їх психологічні та вікові особливості, необхідно залучати дітей до співпраці, йти в ногу і з сучасними технологіями виховання, зуміти зацікавити, доторкнутись до серця кожного, змусити проникнутись почуттями, емоціями, глибиною інформації.

Це нелегке завдання належить бібліотекарю. Він має бути педагогом, психологом, фольклористом, краєзнавцем, в деякій мірі дипломатом.

           Видатний вчений-педагог В.О.Сухомлинський говорив: «Бібліотекар повинен любити читачів і тонко відчувати поруч із собою людину з її радощами і тривогами».

  

                                             Література:

1.                              До джерел історії краю. Бокій Н.М., Брайченко О.Д., Куценко Л.В.[Текст] // Кіровоград, 1994, - 190 с.

2.                              Олександрівка. Погляд крізь віки: Фотокнига.[Текст] // К.: Мистецтво,2001. -240 с.

3.                              Білошапка В. Козацькими шляхами Олександрівщини. [Текст] // Вперед, 2001 -№24

4.                              Краєзнавство як джерело громадянського, естетичного та творчого розвитку дитини в системі роботи шкільної бібліотеки. В.І.Путенко [Текст] // Методичний посібник з досвіду роботи шкільних бібліотекарів області. – Кіровоград,2008. -60 с.

5.                               Лиса О.М. Зв'язок школи, бібліотеки та сім'ї в  національному

         вихованні учнів [Текст] // Шкільна бібліотека. -2007, №5.-с.

         97-98