Свято Андрія

( Звучить українська народна пісня. Вбігає дівчинка)

Дівч.      Та де ж це всі подівалися? Наче крізь землю провалилися!

( Крадучись виходить хлопчик)

Дівч.      О-о-о! Нарешті хоч когось зустріла!

Хлоп.     Ц-ц-ц! Тихенько!

Дівч.      А що таке?

Хлоп.     Я тільки що підслухав, що великі дівчата й хлопці на якісь вечорниці  

               збираються, та ще й кусати когось будуть.

Дівч.      Ну! По-перше, тебе хіба не вчили, що підслуховувати негарно, а по-друге, не

               когось, а щось. Чи не Калиту кусати вони збирались?

Хлоп.    Точно! Калиту! А ти звідки знаєш? А хто це такий?

Дівч.      Та не хто, а що! А давай і ми дівчат з хлопцями покличемо, та її покусаємо.

Хлоп.     Давай, якщо це цікаво.

Дівч.      Дуже! Біжи всіх скликати, а я - додому за Калитою і всім необхідним.

Хлоп.    Та я швидко.

(Дівчинка й хлопчик вибігають. Грає музика. Заходять учні 3-Б класу)

1-ий уч. Дівчата, хлопці! Дивіться , який гарний вигін.  Може, пограємо?

Всі.       Давайте!

2-ий уч. От тільки в що?

3-ій уч.  В таке, щоб було весело!

4-ий уч. Щоб грали всі!

5-ий уч. І щоб добре рухались, щоб не замерзли!

6-ий уч. Я придумала. А давайте пограємо в гусей і вовка.

7-ий уч. А як в нього грати?

6-ий уч. А я розкажу і покажу. Згадуйте, ми на Великдень грали. Хто буде вовком?

Хлпці. Я!

8-ий уч. А нехай вовком буде …….

(Учні грають в гру "Гуси й вовк". По завершенню гри заходять учні 3-А класу)

Уч. 1. О-о-о! А тут уже зайнято.

Хлоп.    Нічого. Чим більше, тим веселіше. Я чув так і старші говорили.

Уч.2.     То у нас що, будуть справжнісінькі вечорниці?

Хлоп.    Та щось схоже на те.

Дівч.      У нас будуть найсправжнісінькі вечорниці. Я вговорила маму, і вона

             запрошує всіх до нас додому. Бо, каже, що ж це за вечорниці на вигоні.

Хлоп.   То скоріш пішли, поки тітка не передумала.

(Всі переміщаються у приміщення, оформлене в стилі української хати.)

Уч.3. Добривечір, тітко. Можна до Вас?

Тітка. А чого ж, заходьте. Та й я з Вами молодість згадаю.

Уч.4. А ми будемо Калиту кусати.

Тітка. І Калиту кусатимете, і пісні співатимете, і в ігри гратимете.

Разом. Ура!

Уч. 5. А давайте в гру пограємо?

Уч.6. В яку?

Дівч.  Мамо, а поможете нам в оту гру пограти, що назва цікава?

Тітка. Мабуть, "Джа"?

Дівч. Точно, вона!

Тітка. Звичайно, доню. Ставай, Оленко, показувати будеш.

(Гра "Джа" 3-А клас)

Уч.7. Тітко! Там, здається, хтось прийшов.

Тітка. То нехай заходить.

(Із піснею заходять учні 2-А класу)

-   Добрий вечір Вам у господі!

Тітка. Добрий, добрий!

-         А можна до Вас на свято?

Тітка. Аякже. Заходьте, у нас  всім місця вистачить.

Дівч. Мамо! Та коли ж ми ту Калиту кусати будемо

Хлоп. Ну ти й нетерпляча. Значить ще час не прийшов.

(Чути стукіт)

Уч. 8. О-о-о! Іще хтось завітав.

Тітка. Зараз подивимось!. Ой, які ж ви маленькі, а вже й ті на вечорниці. А що ж ви вмієте робить?

Разом. В ігри грати.

Тітка. Ану ж покажіть.

(Гра 1-А та 1-Б класів)

Тітка. От молодці! Які маленькі, а такі справненькі.

(Забігає хлопчик)

-         Добривечір! А чи й правда тут вечорниці?

Разом Правда. А ви хто такі?

-         А ми тутешні. Можна й нам до вас?

Тітка. Можна, якщо будете себе чемно вести.

-         Будемо. Заходьте.

(Заходять учні 2-Б та 4 класів)

Тітка. Бачу, що вмієте ви і співати, й танцювати, і в ігри грати. А тепер давайте Калиту

            кусати. Треба обрати найспритнішого та найдотепнішого хлопчика. Він і буде

            паном Калитинським. А іншого - паном Кочергинським.

( Кусання Калити)

Кочерг. Здоров був, пане Калитинський!

Калит.   Здоров і ти будь, пане Коцюбинський.

Кочерг. Я іду Калиту кусати.

Калит.  Треба зуби добрі мати.

Кочерг. А я вкушу.

Калит.   А я впишу.

Тітка. Ну що, сподобалось? А тепер Вам час і додому, бо вже сонце сідає.

Хлоп. Спасибі Вам за гостину і за Калиту.

Тітка. На все вам добре.

Середня ланка

(Жінка порається біля столу.)

Господиня.  Все. Здається що все. В господі прибрано, стіл накритий, Калита   випечена,

                      от тільки дівчат з хлопцями немає. Де ж вони ходять?

(Чути спів.)

                       Ідуть нарешті.

Дівч.1.         Добрий вечір Вам, тітонько!

Дівч.2.         А чи пустите до хати?

Господиня. А як чемно будете вести себе, то й заходьте.

Дівч.3.         Спасибі, тітко!

( Дівчата заходять)

Дівч.4.         Святковий вечір, а настрою немає.

Тітка.           А я знаю, як вам настрій підняти. Давайте я навчу Вас на долю гадати.

Всі.              Давайте!

(Дівчата ворожать. Під кінець ворожіння чути тупіт, шум)

Дівч.5.         Дівчата, хлопці йдуть!

(Заходять хлопці)

Хлоп.1.       Добрий вечір господині і Вам, дівчатонька-голуб'ятонька!

Хлоп.2.       А чи приймете  у теплу хату погрітися, погомоніти?

Дівч.6.        Якщо нас розвеселите, пісню заспіваєте й танець затанцюєте.

Хлоп.3.       І чия ж ти така язиката будеш?

Дівч.6.        А тобі що?

Дівч.7.        А Ганна собі жениха придивляється.

Дівч.6.        Та цур тобі.

Хлоп.4.       Так Степан підходить.

Хлоп.3.       А чому б і ні. Я хазяйський син. Багатий. Маю дві курки. Одна, правда, сліпа

                    на одне око, а друга не несеться, зате бачить добре. Маю землі видимо-

                   невидимо. Скільки б не дивився та не придивлявся - не побачиш. А що вже до

                   худоби !..  І жуки, і гусінь, і комарі, а мухи - світа білого не видно. А крім

                  того, ціла скриня добра. Зачинена. Бо як відчиниш - все добро розлетиться,

                   адже його там міль стереже.

Дівч. 8.     Все, парубче, досить! Не хоче Ганна багатого, хоче роботящого!

Хлоп.5.    Ганно, чим я тобі не жених? Може, не зовсім і гарний, та роботящий.  Вже як

                 за щось візьмусь - за вуха не відтягнеш. Спати можу до обіду, а що вже обідати

                 люблю! Обідав би до самої вечері, а вечеряв би до сніданку. Вибереш мене -

                 горя не знатимеш. Я добрий, як сплю, а як обідаю, то нікого не трогаю. Ото

                 вже матимеш чоловіка!

Дівч.9.     Відійди, парубче, від дівки! Не хоче вона роботящого, а хоче розумного та

                 гарного.

Хлоп.6.    А мама кажуть, що я такий гарний, як місяць, а розумний, як три волосних

               писарі вкупі. мені б ще таку жінку як я, а то візьму гіршу - люди сміятимуться.

               Ти не дивись, що я такий замурзаний. Ти мене причеши та вмий - і можна під

               вінець шкандибати. А цілуватись - то я і зараз готовий.

Господиня. Е-е-е .Ні, парубче. Рукам волі не давай. Не хоче Ганна такого.  О! А до нас

              ще хтось іде. Чуєте?

(Заходять учні 7-А класу із піснею)

 -           Добрий вечір Вам у хаті!

 -           А ми чули, що тут вечорниці?

 -           Чи пустите і нас у свою компанію?

Господиня. Та заходьте, як прийшли. Місця всім вистачить.

-            А ми не самі прийшли, а ще й з іншої вулиці дівчат та хлопців привели.

Дівч. 10. То хай покажуть, на що вони здатні, а ми вже й вирішимо: можна їм чи ні.

                Правда ж!

Разом. Аякже! Згода! Хай покажуть!

                        ( Виступ 6 класу)

Господиня.  Чи всі вже зібралися, бо вже час і за  Калиту братися.

Хлоп.7.         Тітко! Та закривайте хату на замок. Наші всі вже є.

Хлоп.8.         А й справді, нащо нам чужі люди в хаті.

Дівч.11.        Ну ви й даєте. Самі прийшли, а решті - зась. А, може, ще парубки прийдуть.

Хлоп.            А тобі одне на думці. Чим ми тобі не такі.

Дівч.11.        Так ви ж свої. Вже трохи й набридли.

Хлоп.            Оце такої.

Господиня. Та годі Вам сваритися. Відчиняйте двері, бо, здається хтось іще іде.

( Заходять учні 5-А та 5-Б класів)

           - А чи пустите у хату?

Дівч.1. Не пустимо до хати, бо дуже вас багато!

           - Пустіть ліпше, бо буде гірше.

Дівч.2. Ми як візьмем рогатини - поламаєм ваші спини.

          - Дівчаточка-голуб'яточка, та ми ж не прийшли битися, ми прийшли миритися.

          - Ми гостинців принесли, та ще й розвеселимо вас.

Дівч.3. А що ж ви вмієте.

          - А зараз побачите.

(Виступ 5-А та 5-Б класів)

Господиня. А  що, втерли вам носа наймолодші. Молодці! (прислухається)Іще хтось іде.

                     Чуєте, співають.

(Заходять учні 7-Б класу)

           - Дозвольте до вас завітати, та Калиту кусати.

           - Ми так поспішали, ледь ноги не позбивали.

Господиня. Та заходьте. Ну що, це вже точно всі. Час прийшов і Калиту кусати. Треба

                         обрати найспритнішого та найдотепнішого парубка. Він і буде паном

                         Калитинським. А іншого - паном Кочергинським.

( Кусання Калити)

Кочерг. Здоров був, пане Калитинський!

Калит.   Здоров і ти будь, пане Коцюбинський.

Кочерг. Я іду Калиту кусати.

Калит.  Треба зуби добрі мати.

Кочерг. А я вкушу.

Калит.   А я впишу.

(По закінченню гри)

Дівч.4.  Гарно, тітонько, у вас грати, та пора і честь знати.

Хлоп.   Спасибі вам за господу, за гостинність. Ми до вас і на той рік прийдемо.

             Та на цьому слові зоставайтесь здорові.

Господиня. Ходіть здорові. На все вам добре.

Старша ланка

(Хата господині. У ній парубок, дівка)

Маруся. Причепурю я, тіточко, хоч трохи вашу хату, бо щоб не прозвали й

                вас нечупайдою, як от співають про ту удову, що "сім день печі не

                топила, сіней, хати не мела..."

Господиня. Причепури, чепурухо! Та не викидай сміття надвір, бо проти ночі

                не годиться.

Маруся. Хіба ж я цього не знаю? Я замету між кочерги! (Зупинилась проти  

                Микити і з  жартом говорить). А ти, парубче, не сміти по хаті, а то

                я тебе ось цим  деркачем по губах!

Микита (дає їй лушпиння). На, викинь!

Маруся. І сам викинеш, не великий пан. 1-і, розлущився!

Микита. Відчепись ти від мене!

Господиня. Та годі вам. Скоро дівчата прийдуть.   (Чути гуркіт, сміх)

Дівч. 1. Добривечір вам у хаті

Господиня. Здрастуйте, мої любі дівчаточка!.. Отже, й гаразд, що ви

                поприходили, а то тут Микита...

Микита. Я чув колись приказку: "їж борщ з грибами, держи язик за зубами".

Дівч.2. А вгадайте, тітко, де це ми були?

Дівч.3. Ну, та й язиката!

Дівч.2. Це ми у нас на горищі курей покрали!

Господиня. Ой буде тобі на горіхи від батька!

Дівч.4. Про батька байдуже, аби мати не дізнались. Тоді буде їй сто чортів і

             сіра свита! (Регоче).

Дівч.5. Давайте, дівчата, пісню заспіваємо.

Господиня. Оце розумна річ! Справді, заспівайте! Давно вже моя хата не

             чула співів... (Дівчата співають).

Хлоп.1. (кладе хліб на стіл). Добривечір вам, тітко! Чи приймаєте гостей?

Господиня. А які ж там гості?

Омелько. Наше парубоцтво. Нараялись ми прохати вас, щоб знов прийняли

               нас на цю зиму  у вашу господу.

Господиня. Чесному парубоцтву моя хата настіж. А якщо ти, Омельку, знов

             за березу, то за твоїм розумом і моя голова не болітиме.

Омелько. Спасибі вам, тітко! Тепер же, хлопці, звеселіть тітчину господу

             гарною  піснею.

(Хлопці співають. По закінченні пісні забігає парубок)

Іван . Осьдечки й я! (Швидко говорить). Добривечір, тітко, га? Чи нема кота-тумана, кицьки-шкодливки? Пояси дітям дам; борщу забільного під лавою, хоч покришкою накритого - гребінка гарна є! Га?

Хлоп.2. Ну, замолов! Починай-бо пісні!

Іван. Пісні? Ось зараз! (Співа й пританцьовує).

Заграй мені трандибала,

Щоб я трошки подибала...

Хлоп.3. Не пустуй-бо, Йване, заводь гуртової!

Іван. Не гнівайтесь, ваше благородіє, зараз почнемо. Агов, дівчата,

          хлопці, заходьте, а то  без нас тут сумно.

(Заходять учні 10 класу. Співають)

Господиня. Спасибі, добрі молодці, за пісню!

Іван. Це я, тітко, добрий молодець, а то все шушваль!

Господиня. Що й казать, без тебе яка й гульня!

Іван. Авжеж, який без цигана ярмарок? Може, вам, тітко, потанцювати?

Господиня. Та краще в ігри грати.

                      - Тітко, це ми можемо.

Господиня.  Ану ж бо покажіть, на що ви здатні.

                      - А ви дивіться.   (Учні 9-Б класу. Гра.)

Господиня. Молодці. Справні які. Ну що, пора вечорниці розпочинати, та

                     Калиту кусати.     (Забігають учні 11 класу)

Дівчина 1. А хто це про нас забув.

Дівчина 2. Сестри вечір, добречки. Чи не телячили ви моїх  батьків. Аяже,

                 телячили,  телячили. Задрали лози та й побігли у хвіст.

Господиня. І чия ж ти така язиката будеш?

Парубок 1. Тітки Килини та дядька Кирила, що в кінці села під лісом живуть.

Парубок 2.  Ото про неї можна сказати: "Та, що із лісу вискочила" (Регочуть)

Господиня. Ох і  заторохтіли.

Парубок 3. Та годі. Давайте я вам розкажу, яка пригода зі мною сталася. Іду я

                   якось через яблуко у сад, а там гавкало як засобаче, а я через плиг

                   тин - устав та й лежу, а  потім упав- та й далі побіг. Ну як вам!

Дівчина 3. Ти що, говорити не вмієш чи з місяця звалився.

Парубок 4. А вам якби тільки глузувати. Давайте краще танцювати.

Дівчина 4. А давайте. Чи ви й у танцях такі проворні як у розмові?

(Танцюють "Кроков'як")

Господиня. Молодці! Як гарно за вами спостерігати. Такі вправні, посміхнені,

                   дружні.  Може, тепер і Калиту кусати будемо?

Разом.   Давайте!

 Господиня. Треба обрати найспритнішого та найдотепнішого парубка. Він і

                      буде паном Калитинським. А іншого - паном Кочергинським.

( Кусання Калити)

Кочерг. Здоров був, пане Калитинський!

Калит.   Здоров і ти будь, пане Коцюбинський.

Кочерг. Я іду Калиту кусати.

Калит.  Треба зуби добрі мати.

Кочерг. А я вкушу.

Калит.   А я впишу.(По закінченню гри)

Дівч.4.  Гарно, тітонько, у вас грати, та пора і честь знати.

Хлоп.   Спасибі вам за господу, за гостинність. Ми до вас і на той рік

            прийдемо.Та на цьому слові зоставайтесь здорові.